Ноя
10

Ділюсь думками на шару.




  • Заметка о счастье)))))))))))

  • Чем примечательна зима в Японии-1


  • Оот де заховався великий мінус моєї маленької особистості - швидко розпалююсь, опісля доовго тліючи.

    Якось такось проходить субота, всіма забороненими цензурою входами і виходами, шумлять річеньки гарячих і по-мексиканськи спокусливих слів шалених фанатів, телефон повзає поверхнею столу з боку на бік ( за що я проклинаю виробників Нокії, там немає функції регулювання сили вібрації.. Частенько доводиться думати про прихований сенс  цієї не надто приємної контузії рідненького телефону,і ,  як б сказав Сашко, невже вони всі там позбоченялись ? : - )   ) 

    Чому саме на останній місяць літа припадає стільки безкінечних роздумів про блискавичний потік часу, про те, що події май бьютіфул саммер нагадують процес боротьби *зеленої* домогосподарки і молока, котре знаходиться у декілька кроків від виверження із посудини, а у результаті й велиикої білої плями на поверхні кухонної плити. Оком моргнути не встигаєш, а там така величезна булькаюча маса впевнено випорскує на поверхню. 

    Оце так. Частенько доводиться нам, жінкам, віповідати за білі плями. Але виписувати повчальні листівки  не у моїй компетенції ( блондинки, увага! Не намагайтесь провести паралелей із словом * потенція * , хоч і у тему, та не те. Краще погугліть = http://www.google.com.ua )  -, ви й самі це прекрасно знаєте.
    Хотілося б поринути у писанину, створити щось гєніяльне, але та ж лінь сидіти над такою колосальною працею, знаючи, що за цей час, можна було б файнючо відпочити, найнявши собі масажиста і спеціяліста з пєдікюру. Іноді сама себе не впізнаю, спілкування із заземленими особами ( саме особами, а не особистостями ) на користь мені аж ніяк не йде.

    Час змін настав охякдавно, вони і відбулись,- це точно. Мало хто впізнавав мене, таку маленьку пєрсікову дівчинку, котра так невинно мандрувала вулицями вологого від поту та дощу міста. Але коли все ж диво траплялось і люди, пройшовши повз мене, вигукували нецензурні слова чи просто ахи охи від нестачі емоційнозабарвлених матів / слів, я сі тішиу, бо кинути виклик найбільшому із моїх кошмарів було сміливим рішенням. 
    Згадала про те, як колись у дитинстві любила дивитись серіял *Ксена - принцеса-воїн *, ну от, трохи помріявши, я герой свого часу ) Так, це Я.


    Голова як завжди кипить шаленими ідеями, але повинна покинути столь внимательную публику, бо шосте чуття підказує ( *Він забуде все що хочеш, він віддасть усе, що може..* Але, стоп. Не те чуття. Я про власне пишу ), що одна шанована гостя має завітати зараз до моєї домівки з метою мого порятунку від пєрсікового кольору волосся та клейма однієї баби з фільму *5 елемент*.  Світла голова від того не стане значно темнішою, і backнути свій рідненький русий колір з першого ж разу не вийде ( що є у побічних діях подібних експериментів ) , але трай ту трай і ще красата трєбуєт мяса )


     
    Мартунь побіг. Тримайтесь, моє нове амплуа вразить вас значно більше за попереднє ) 
    Лублу вас, милі мої = )

     









  • Заметка о счастье)))))))))))

  • Чем примечательна зима в Японии-1



  • Социальные сети

    Рубрики

    Последние записи