Ноя
11

К юбилею В.И. Ленина




  • Чума

  • I have a dream


  • 22 апреля тому, который до сих пор живее всех живых, исполняется 140 лет. Для такого возраста сохранился юбиляр хорошо. Все, кто хочет убедиться в этом, могут посетить Мавзолей, что в городе Москве, столице Российской Федерации. Это я к тому, что в Киеве, и вообще в Украине, останки Вечно Живого можно не искать. Он и при жизни-то ни разу не сподобился посетить малороссийские широты, а уж после 1924 года и вовсе ведет крайне оседлый образ жизни. Москву практически не покидает.

    Однако же, невзирая не сей прискорбный для всех украинских коммунистов факт, физическое отсутствие вождя мирового пролетариата на территории Украины с лихвой, как известно, окупилось торжеством (и довольно продолжительным) его мизантропических идей на указанной территории. Идеи эти так наторжествовались, что икается до сих пор…

    Но товарищ Симоненко, как и прочие носители и «лелеятели» идей Ильича, еще не наикался! И считает, что другим гражданам Украины тоже не водичку надо пить, а вместе с ним радостно икать, икать, икать… «Свежий» ветер перемен, бушующий сейчас в Украине, похоже, сыграл с нашими коммунистами ту же шутку, что и пьяный воздух свободы с милейшим профессором Плейшнером. Голова просто кругом идет от открывающихся перспектив! Посудите сами. Новый Президент это вам не предыдущий, который договорился до необходимости создать Международный Трибунал для суда над коммунизмом. Нынешний, «социально близкий элемент», кажется, идеологию от идиллии с трудом отличает. Премьер, в минуты свободные от размышлений о цене на российский газ, на пару с репетитором постигает азы государственного языка. Остальные соучастники по коалиции, похоже, тоже руководствуются мудрым народным правилом: чем бы дитя ни тешилось, лишь бы бабло пилить не мешало. Тем более, что перед этим самым «дитем», вероятно имеет место быть некий комплекс вины: говорят, при распределении хлебных должностей главные коалициянты просто-таки кинули коммунистически ориентированных попутчиков. Так пусть последние хоть как-то душу отведут.

    Вот они и отводят. Резвятся. Вероятно, решили, что настал час для красного реванша! (Не век же по подпольям скитаться).

    И пошло-поехало... В Запорожье предлагается установить памятник генералиссимусу Сталину, на посмеху всему миру. Главный коммунист Крыма сетует по поводу отсутствия в Украине того же самого персонажа с усами, только уже живого. В Днепродзержинске местные коммунисты хотят присвоить Дворцу Культуры имя лично Л.И. Брежнева.

    И вот – апофеоз! Наш главный и, надо думать, самый верный ленинец, Петр Николаевич Симоненко решил, что проверка на вшивость прошла успешно и настала пора переходить от боев местного значения к операциям общегосударственного масштаба. Петр Николаевич внес на рассмотрение Комитета по вопросам культуры и духовности проект Постановления Верховной Рады Украины «Про відзначення 140–річчя від дня народження В. І. Леніна». По-хорошему, надо бы воспроизвести текст этого документа или хотя бы процитировать наиболее яркие места, но… Не могу, не взыщите. Просто-таки душат слезы умиления, ни дисплея, ни клавиатуры толком рассмотреть не могу. У кого нервы покрепче могут зайти вот сюда и, так сказать, насладиться в полной мере… До сведения остальных довожу: В.И. Ленин – лучший друг украинского народа. С точки зрения П.Н. Симоненко, естественно.

    В связи с этим тов. Симоненко предлагает следующее (тут уж слезы - не слезы, тошнит – не тошнит, а читать надо. Чтоб знать, что нас может ожидать в ближайшем будущем. Привожу на языке оригинала, дабы не исказить ни на йоту):

    «1. У квітні 2010 року відзначити на державному рівні 140–річчя від дня народження Володимира Ілліча Леніна. Використати цю подію для утвердження історичної правди, з`ясування і об`єктивного висвітлення ролі В.І. Леніна в історичній долі нашого народу, реалізації його права на самовизначення і вільний розвиток.

    2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

    створити організаційний комітет з підготовки і проведення заходів щодо відзначення 140-річчя з дня народження В. І. Леніна;

    розробити і затвердити план заходів з підготовки, проведення та фінансового забезпечення ювілею, в якому передбачити:

    проведення зборів громадськості, наукових конференцій та інших заходів з нагоди ювілею в містах та інших населених пунктах України;

    покладання квітів до пам’ятників і пам’ятних знаків, меморіальних дощок, пов’язаних з ім’ям В.І. Леніна;

    організацію в державних краєзнавчих, народних музеях, бібліотеках навчально-виховних закладів експозицій та виставок, присвячених науковій та політичній діяльності В.І. Леніна;

    видання книг, зйомки кіно і телефільмів, створення програм радіо і телепередач про В.І. Леніна;

    випуск ювілейної медалі на честь 140-річчя з дня народження В.І. Леніна;

    введення в обіг поштової марки і конверта, присвячених цій даті;

    повернути до переліку об’єктів культурної спадщини національного значення, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, пам’ятник В.І.Леніну, розташований на бульварі Т. Г. Шевченка в м. Києві.
    3. Міністерству освіти і науки України забезпечити проведення у навчальних закладах тематичних уроків, лекцій, конференцій, інших заходів з висвітлення наукової та політичної діяльності В.І. Леніна.

    4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування провести традиційні ленінські суботники з впорядкування місць масового відпочинку, парків, скверів тощо.

    5. Рекомендувати Національному банку України прийняти рішення про випуск ювілейної монети, присвяченої 140 – річчю від дня народження В.І. Леніна.

    6. Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з відзначенням 140 – річчя від дня народження Володимира Ілліча Леніна та організувати тематичні теле- та радіопередачі, публікації документів і матеріалів, які стосуються внеску В.І. Леніна у національне відродження, соціально-економічний розвиток, створення високорозвиненої промисловості та механізованого сільського господарства, розвитку освіти, науки і культури України, а також сприяти виступам у засобах масової інформації істориків, політиків, керівників органів місцевого самоврядування та інших осіб відносно цієї події».

    ...Фух! Если кому-то плохо стало – я не виноват. Мне и самому впору 300 капель валерьянки принимать…

    И что же дальше, возникает вопрос. А дальше – всё зависит от волеизъявления лучших людей Украины. Им теперь надо определиться: как быть? То ли голосовать за этот бред, выставляя себя на очередное посмешище, то ли всё же «рекомендовать», только не Кабинету Министров, а самому Петру Николаевичу обратиться в парламентскую психиатрическую лечебницу (Вы говорите, нет такой? Это многое объясняет… Ну, тогда просто в ближайшую.) Посмотрим. Вышеназванный комитет, к его чести, рекомендует парламенту проект отклонить.

    В любом случае, какое бы решение ни принял парламент, коммунисты на этом не успокоятся. Какой будет следующая инициатива (Создание в Киеве филиала Мавзолея? Подача челобитной Кремлю с просьбой организовать выездные сессии саркофага, дабы все благодарные украинцы могли припасть к животворящим мощам не пересекая украино-российскую границу?) – мне не ведомо. Очевидно лишь, что инициативы еще будут. Время такое настало.



  • Чума

  • I have a dream



  • Социальные сети

    Рубрики

    Последние записи