Ноя
11

ХСМ Коцюбинське 2010




  • Безымянный 27625

  • Ближний Востк - дело тонкое! (март 2009) - Set #13 - Назарет (часть 1-я).


  • Відразу зареєструвався на 4 кола і ніразу про це не пошкодував, адже це якраз оптимум.
    Підйом о пів на шосту ранку, пів на сьому на тягу.
    Напередодні паршиво виспався і зранку погано поснідав. Зустрів Сашка на вокзалі, сіли втягу і поїхали в Київ. Треба пересідати в іншу тягу на київпасі, запасу трохи менше години. Купили квиточки і трохи пожувати, неспішо загрузились. Подзвонили в саппорт:) Саппорт пробурчав в трубу, що вони ще не виїхали. Допоміг якійсь дівчинці затащить вел в тягу. Нарешті екшн, поїхали. Через пару зупинок тяга нагадувала кільку в маслі... ледь вилізли в Ірпіні. Ми вдвох їдем городами, решта народу, що приїхав на гонку, поїхала асфальтом. Приїхали на стартову галявину за 5хв до решти народу, що дало нам можливість стати в чергу на реєстрацію і раніше отримати свої номерки. Тільки за реєстрацію здерли не так як очікувалось, але то таке.
    Прибуває саппорт, Женя, фастовчани, сумчани - всі знайомі обличчя:) Навіть з Ужгорода знайомий тут. Вішаєм номерки, підкачуєм колеса, лялякаєм про стратегію, розпихуєм перекус по кишенях. Орги в матюгальник оголошують: "скоро старт!". Наші шмотки валяются якраз на старті, перенесли. Почерзі стартують всі категорії з інтервалом в три хвилини, починаючи від самих монструозних - шестигодинників.
    Старт моєї категорії. Став в третій ряд, хвилини, секунди, ГО! Відразу пробка, через сто метрів хтось перед мною завалився в піску, якось обїхав і тулю за народом. За залізничним мостом знову пробка. Нервую, мало не матюкаюсь. Знову хтось звалився. Стараюсь тримати темп. Чую, що хтось всівся мені на хвіст, їдемо. Питають в якій я категорії, і як зявляєтся можливість - обїжджають. Це якиїсь чувак з Амеріком на колесі. Всівся за ними і тримався до озера. Спуск до озера, короткий, стрімкий, пісок з векикими кореняками. Амерік завалюєтся на бік. Проїжджаю справа і тулю далі. За дамбою пісок, зпішуюсь і спортивненько біжу. За піском відразу в сідло і падаю на колесо двом лосям. Починаєтся сінглтрек поруч з залізничним полотном - швидкісна стежечка, можна тулить за 30, перед нами пхаются до 25. Кричу щоб дали дорогу. Дають, рвем. В кінці сінглтрека, після проїзду в тунелі під коліями, відпускаю лосів і їду своїм темпом. Їдется нормально, пролітяю жолоб, апхільчик, вирубку, починаєтся спуск. Там тусуются фотографи.

    Спуск швидкий, трохи піску, корені, дропи. Кайф. Проїжаєтся на швидкості під 50км/год. В кінці правий поворот, бачу на землі чийсь насос. Остання петля і фініш першого круга. Саппорт стоїть перед фінішем, кричу щоб стали після, викидую флягу, беру іншу, а там вода. Зупиняюсь, викидую і цю, беру фляжку з ізотоніком і вперед. Хоча спека, на першому колі випив зовсім мало, і викидував майже повну флягу. Такий фініш першого круга.

    Проїхавши післястартовий пісок, попив з фляги - яд, ізотонік сильно концентрований, але пофіг - їду. Десь в лісі наганяє Амерік і обходить мене. Я попустив свій темп і вже не ломив. Їду без пригод. На старті зміна фляги, відмовляюсь від запропонованого гуддея. Іду по піску, що за озером, і думаю, що пора жерти. Потроху їм один з трьох припасених на старті гуддеїв і запиваю ізотоніком.Все це солодке і живіт бурлить. Відрижка, нормально, можна їхать, їду. Сінглтрек вже не так швидко їдеться. Сів на колесо комусь у формі фокуса, Проїхались теж не погано. В тому місці, де я відпустив лосів на попередньому колі, Мій паровоз просить: "Може ти трохи попряцюєш?". Добре, попрацюю! Він мене пропускає, я їду, через декілька хвилин за мною нікого нема. Проїжджаю жолоб. Фотографи забрались ще далі в ліс, і я їх зустрічаю за апхільчиком, після жолоба.

    Десь потім, той, у формі фокуса, мене таки обійшов.

    Круг. Відмовляюсь від поливу водою. Зміна фляги, замовляю банан на наступне коло і вперед. На пісках знову треба їсти, їм на ходу два гуддея і запиваю. Бує, вже воротить від тої бадяги. Відразу наганяє мене якийсь мужичок в зеленій формі, питає як їдется, чи болить спина. Відповідаю, що перекушував. Ще перекинулись словами і він обходить мене. Стараюсь тримати його в полі зору. І це мені вдаєтся. Він маячив в мене перед очима до кінця кола.

    На старті міняю флягу, беру банан в зуби, і поїхав. Final lap!!! Так-сяк хаваю Банан на ходу. Їдется паршиво, але їду. Іншим також фігово, і це трохи бадьорть. Остання петля, трішки піддаю темп - перед собою бачу чувака, який стартував поруч зі мною. Наганяю, обганяю і тулю щодуху. Поворот на фінішну пряму, а за ним дідок на україні повільненько їде, везе ліщену на вудила. Кричу, щоб дав дорогу. Дає. Фініш! Бризкають водою. валюсь на карємат і віддихуюсь.
    Прийшовши в себе, з Амеріком і Жекою йдемо до Ірпеня, відмиватись від бруду. Прохолодна вода - кайф. Повертаємось, втикаємо, ловим відходняки, спілкуємось. Фінішує Саша, після шести годин...
     Оголошують лотерею. З торби витягають стартові номерки і дають якісь залізячні ніштяки, мені випав мультитул. Всім щось перепало. Туркаю Сашу, щоб йшов митись. Він іде. Збираєм шмотки, і Ігор допомагає відвести сашин ровер і його шмотки до річки. Ми з Сашою тулим на вокзал. на підходах до станції видно, що на платформах тусить народ. Я в кассу, тяга через пару хвилин. Беру квитки і повертаюсь, вже видно електричку. Хапаєм вели і тулим на посадку. Зайшли, двері зачиняються. Вертаємо домів. Питаю в бабуль куди їде тяга після північної, кажуть що до Ніжина. Щастить:)

    Але пригоди не закінчились. Саша присів на колесо. Їдемо в тамбурі, відходимо. Олександр втрачає свідомість і валится на підлогу... Я з мужиками піднімаю бідолаху, ляскаю по обличчю. Повернувся до тями. Бабулі посадили його в салоні на сидіння, напоїли водичкою і обтерли серветками. Наче живий. На наступній зупинці люд повиходив і до свого міста їхали у вільному вагоні, вже без пригод.

    Мої результати:
    Місце в категоріїї - 26
    Загальний час - 3:33:57
    Перше коло - 46:36
    Друге - 50:03
    Третє - 56:07
    Останнє - 1:01:11

    Дистанція - приблизно 65км

    І на кінець, велике спасибі групі підтримки
















  • Безымянный 27625

  • Ближний Востк - дело тонкое! (март 2009) - Set #13 - Назарет (часть 1-я).



  • Социальные сети

    Рубрики

    Последние записи