Ноя
10

Ми – нація переможців.




  • лист до мами

  • Безымянный 58909


  • Вчора їхала в маршрутці, і душа радувалась. З часів Помаранчевої революції я все рідше і рідше чую там кацапську попсу, а все частіше – якісну українську музику. А цього разу почула таку рекламу: «Ми – нація переможців. Наші діди і батьки заповідали нам бути незалежними і боротись за свободу та рівність у всьому світі». Згадуючи гордий усміх помаранчевого Майдану, задалась питанням: хіба це – не правда? З часів Київської Русі українські землі були центром освіти, культури, військової потуги. Анна Ярославна, дружина французького короля, в документах ставила свій підпис, в той час як її чоловік – хрестик. З Києва поширювалась слов’янська культура, в тому числі на північ, в Московію, де живуть зараз наші молодші брати по демократії, загублені в лабетах хибної імперської пропаганди. Козаки – перша демократична республіка на теренах Європи, були непереможним військом. Перша європейська конституція була написана Пилипом Орликом. А хто розбудовував російську державність, культуру, освіту, хто сформував основи модерної російської мови – Феофан Прокопович! Перераховувати подібні факти можна до нескінченності. Але зараз нам вже не потрібно цього робити. Опираючись на славні традиції наших предків, слід реально оцінити свої шанси на геополітичну роль в регіоні. Україна, на межі між Сходом і Заходом, завжди була і залишається в унікальному становищі, поєднуючи в собі як європейські цінності, так і простір та правдивість східної душі. Зрештою, якщо дивитись на речі реально – хто живе на Сході (я маю на увазі Росію) – скільки там етнічних «росіян», в цій багатонаціональній федерації? І хто такі росіяни – хіба це не відгалуження древнього українського народу, що жив на теренах Київської Русі, які розмовляють (по суті) – діалектом української мови? Просто історично так склалось, що в якийсь період російське князівство було сильніше, і в них були умови створити хибну ідеологію. Зрештою, ця ідеологія ніколи не була правдивою сама по собі, оскільки, якби росіяни були самодостатньою нацією, чи стали б вони завойовувати стільки земель, замість того, щоб давати раду власній? Уся ця імперська ідеологія – це втілення комплексу меншовартості, підсвідомого розуміння нездатності бути самоцінною нацією, бажання повернутись, як блудний син, в лоно прадавнього українського народу. Саме намагання уникнути визнання того травмуючого факту, що росіяни як нація нездатні справитись – елементарно – з самоуправлінням, призвела до того, що вони розвиток своєї держави побудували на експансії – замість того, щоб покращувати життя всередині країни. Зрештою, згадайте Гоголя, як він писав про російський державний апарат – хіба це чиновництво здатне було б керувати державою без образу зовнішнього ворога, яким можна виправдовувати власні вади? Туреччина (теж мені, Турецький Гамбіт), Америка, Чечня – та хто завгодно, лиш би назовні. Виправдовуючи внутрішні проблеми впливом цього міфічного конструкту – зовнішнього ворога, російська держава намагається втриматись на плаву. Це ж просто – підірвали декілька будинків у Москві, звинуватили чеченців, розкрутили мульку «сільний мужик Путін, мачіть в сартірах» - і все, президент готовий. Для чого з справжніми потребами раду давати, про народ дбати, якщо можна його найо…ти. Нам слід допомогти російському народу припинити це неподобство!
    Ні, не подумайте, я не маю ніяких сентиментів там до Америки і світового капіталізму. Це все цинічно і брудно. Однак зараз, я вважаю, в силу того, що склались унікальні гео-політичні обставини, Україна має шанс (і повинна) взяти на себе провідну роль в регіоні. Адже завдяки 70 рокам радянської влади ми не набули тієї хибної свідомості, яка властива західним людям. Для нас свобода, правда, рівність – це не порожні заклики, а слова, які мають реальне значення. Тепер ми можемо стати транслятором цих правдивих цінностей у світ! І починати слід з Росії, адже ця країна може стати для нас потужним ресурсом (як фінансових, так і природних), для боротьби з цинічним глобальним капіталізмом. Як це зробити? Перемагає в цьому світі той, в кого сильніша ідеологія. На відміну від сучасної російської ідеології, яка підкріплюється лише імперським минулим, яке саме по собі не може бути основою для сильної сучасної нації, та руйнується постійними провалами у внутрішній та зовнішній політиці Москви (я наголошую, Москви, переконана, що у решті Росії живуть розумні люди), українська ідеологія, підкріплена перемогами, позитивним іміджем у світі, сильніша, і цілком може стати ресурсом зміни державного ладу в Росії на більш вигідний нам. Зрештою, в Росії живуть мільйони українців! Зараз ми повинні створити таке інформаційне поле, в тому числі і в Інтернеті, яке сприятиме зміні суспільної думки в Росії. Адже вже й зараз в Москві проходять демонстрації з помаранчевими прапорами! Після перемоги революції в Казахстані, Білорусії, Росії, Україна, як регіональний лідер, може об’єднати під своїми знаменами потужні сили, для того щоб протистояти злочинному використанню матеріальних ресурсів планети, несправедливому розподілу благ світовим капіталізмом, дискримінації країн що розвиваються – у святій боротьбі за справедливий устрій нашої Помаранчевої Планети.



  • лист до мами

  • Безымянный 58909



  • Социальные сети

    Рубрики

    Последние записи