Ноя
11

Присвята Сашку Лисому




  • «A l.»

  • Безымянный 23675


  • Старий гнилий кусок старої сосни, яка стояла серед старого, вже згнившого соснового лісу, впав на старий труп старої ворони, що вже давно там лежала з моменту своєї смерті.
    Труп видав беззвучний звук.

    Світло ледве проглядувалось крізь інші старі дерева.

    По лісі швидкою ходою йшов чоловік років 35-ти, був він досить високої статури і наче змальований з картини Каспара Фрідріха.
    Чоловік часто оглядувався назад, і так швидко ідучи він зачепився за старе тіло якогось дерева і впав на землю. З його кишені вилетіло 3 крейцера, він їх дуже спішно підняв і побіг далі.
    Видно було по його костюму, що він не дуже багатий. По його бруднуватому вже з зморщками лиці можна було догадатись, що живе він і зараз досить бідно.
    В кишені його лежало три крейцера очевидно десь вкрадені, по-дитячому десь швидко схоплених, у когось, десь в місті.
    Бідність не робить послугу етиці.

    Напевноі голод вже кілька днів ночував поряд нашого чоловіка, який і далі швидкою ходою йшов по старому сосновому лісі.

    Колись цей чоловік побачив в місті механічне піаніно і був дуже вражений, як якийсь механізм грає без нічиєї допомоги і втручання, був тоді досить жаркий літній день, він прогулювався по місту і задивлявся на всякі вітрини, кількість грошей в його кишені звичайно, що не дозволяла йому майже все, що він міг побачити на тих міських вітринах, під його пальто висіла петля з брудної сорочки, і ноги його направлялись по вулиці вперед і досить впевнено, згідно з планом.
    Ноги його йшли твердіше ніж він про це думав, так він зник в довжині вулиці.

    Ліс стояв тихий, без звуків, тільки кроки нашого чоловіка і його погляди по сторонах.
    От напевно людина живе щоб щось зробити, а він що зробив у свої майже сорок, хоча він звичайно чимось займався, щось робив, один із самих серйозних і активних серед своїх однолітків, не мислив тими мілкими маштабамисвоїх однолітків, все що він робив прогнозувало досить серйозні наслідки в майбутньому, прогнозувало те що це буде справді чимось важливим і хорошим.
    Він цим і займався, досить відчайдушно і безпощадно до себе, і завжди продовжував працювати.
    Але разом з тим все-таки що він зробив?
    "Лермонтов уже пять лет как в могиле лежал" подумав наш чоловік.

    Прозвучав підозрілий звук, чоловік з переляку оглянувся назад,і одна стара гнила сосна почала падати.
    Тепер ще один вічний відвідувач лісу, який тепер буде лежати тут завжди, зі своїми трьома крейцерами.

    Все було дуже старе...
     














  • «A l.»

  • Безымянный 23675



  • Социальные сети

    Рубрики

    Последние записи