Ноя
11

про красу і ідеалів




  • Наснилось сьогодні…

  • про день Валентина)


  • «Краса – спасе світ» - ця фраза Достоєвського відома напевно кожному. Але цікаво яким чином і від чого власне світ треба рятувати? Від проблем, від бідності, від ворожнечі, від хворіб і бід? Якщо б мала врятувати світ від всього цього, то вже давно б врятувала. А так краса сама по собі не може нічого. Ну принаймні зовнішня. Можливо Достоєвський казав про внутрішню красу – тоді б було більш зрозуміло. Я навіть більше вірю Вері Брежнівій, яка співає, що світ спасе любов. Бо любов до ближніх, навіть незнайомих людей здатна зробити наш світ кращим, добрішим. А от краса не завжди йде поруч з любовю, а скоріше навіть навпаки.

    Всі починають гонитися за ідеалами. Придумувати собі еталони краси, і любити тільки те, що прийнято вважати гарним. І якщо хтось чи щось не відповідає цим суб’єктивним уявленням – то вже не вважається вартим нашої уваги. І не всі здатні крізь зовнішню оболонку побачити і зрозуміти те, що всередині. От і оцінюють людей, як книжку за обкладинкою, не прочитавши.

    Я не кажу, що я не така, і що роблю не так як всі. Все таки до стереотипів легше привикнути, ніж намагатися їх руйнувати. Та ще й коли постійно відбуваються різноманітні конкурси краси, кастинги і у всіх рекламах, і зі всіх журналів і плакатів на нас дивляться тільки ідеально красиві люди. А найгірше те – що майже всі вони створені штучно. Хтось придумав відповідні стандарти, і от вже всі намагаються їм відповідати тим чи іншим чином. Щось домалювати, десь відрізати, чи навпаки пришити, вдіти маску – і тільки для того щоб наблизитися до еталону.

    Хлопець однієї моєї знайомої сказав їй, що вона не еталон краси, але йому хватає того, що вона його любить. А я б сказала так – не вважаєш еталоном, так шукай свій ідеал десь інше, і все до побачення.) Прямо і жорстоко, але інакше не можна. Треба вже зрозуміти, що ідеальних людей взагалі не буває. І що всі люди красиві настільки, наскільки самі себе вважають красивими. Ну звичайно, якщо не йдеться про нарцисизм ,а реальне сприйняття дійсності.)

    Колись в одному тренінгу прочитала, що потрібно сформувати і детально описати свій портрет майбутнього чоловіка. З усіма рисами характеру, зі звичками, з допустимими недоліками, з тим чим можна змиритися і чого категорично не можна допустити. І що навіть потрібно було зробити зовнішній опис, і науявляти собі все що завгодно. І якщо зробити той список, то в найближчому часі той ідеал зустрінеться. Неправда то все. Не потрібні такі списки, бо не можна знати з ким проживеш життя. Так би навіть нецікаво було. І як можна вибирати людей по пунктах списку? Хто би хотів щоб його теж вибирали по списку, як товар на прилавку в магазині. І хоч я тоді теж написала той список, але ставилася до того несерйозно. Та й взагалі не знаю де зараз той список, але треба його знайти, щоб порвати і викинути. Бо раптом той ідеал зустрінеться, але буде мені зовсім непотрібним.) Та й зараз непотрібний. Я не вірю в ідеали.)

    Негарних людей не буває, але всім нам потрібно про це нагадувати. Всі хочуть чути від інших, що вони красиві, що вони еталони. Навіть якщо цими еталонами не є. Але в першу чергу треба полюбити себе , і бути такими як є. Не старатися бути кимось іншим, і не наслідувати кумирів. В журналах, в кіно, в рекламах багато обману, а щира краса може бути тільки в кожному з нас.

    Краса не спасе світ, якщо за нею гнатися. Треба її вміти бачити навіть там, де на перший погляд нема. І бути простішими. Краса зовнішня минає дуже швидко, залишається тільки внутрішня.

    Кажіть всім людям що вони гарні, тоді можливо в світ прийде любов, і саме вона його спасе!


  • Наснилось сьогодні…

  • про день Валентина)



  • Социальные сети

    Рубрики

    Последние записи