Ноя
11

Стабільність нестабільного розвитку




  • Людские потери России - СССР в ХХ веке

  • Заметка о счастье)))))))))))


  • В умовах сучасної інтенсивної глобалізації розвитку нація і національна держава, нації-держави повинні зберегти своє значення. Авторитетні вчені (Д. Сміт (103)) вважають, що «національна держава є необхідною умовою світової свободи і гармонії»[1] Цей висновок підтверджується і В. Сікорою (110).

    Говорячи про те, що є першим, чи зазначене вище духовне начало, чи національна ідея, слід відзначити, що духовне начало — це той «запал», завдяки якому в процесі формування нації викристалізовується національна ідея. Таким чином, національна ідея замішується на дріжджах «духовного начала», звідкіля і випливає державотворче значення проблеми національної ідеї. Адже ж державна ідеологія має випливати і в усякому разі не суперечити національній ідеї. Спроба поставити державну ідеологію попереду національної привела в Радянському Союзі до занепаду національного буття народу, швидкого протиприродного перетворення властивої людям ініціативності та підприємливості в пасивність та байдужість. Знехтувавши національною суттю народу, ідеологи комунізму значною мірою позбавили його якості творця своєї долі. Саме наслідком цього — страшним і невиліковним — й стало повальне пияцтво і наркоманія, що охопила народ.

    Національна ідея включає «поточну» і «перспективну» складову, які закладаються новітньою історією нації і для якої є характерною перманентна змінність з часом, що несе з собою культур­ну (в широкому сенсі поняття «культура») «модернізацію» нації. Наявність цієї складової відображає рух розвитку нації в умовах споконвічного прямування до «динамічної рівноваги» між рівнем матеріального розвитку останньої та рівнем розвитку національної ідеї.

    Національна стратегія розвитку як похідна від національної ідеї підхльостує і направляє матеріальний розвиток держави і нації, а стан матеріального розвитку держави і нації й потреби останнього підхльостують і направляють розвиток національної ідеї. Звідсіля видно, що циклічний процес не має кінця доки існує нація: за цієї умови як держава і нація, так і національна ідея ніколи не досягнуть свого остаточного пункту на шляху розвитку. Так, у Сполучених Штатах Америки діє вже четвертий варіант стратегії національної безпеки; послідовна зміна варіантів відбувається з часом. Саме тому є правомочним оцінювати, розглядаючи як найважливіший критерій стабільності розвитку держави і нації, адекватність існуючого рівня національної безпеки, тобто наявного рівня матеріального розвитку нації (держави), стану розвитку відповідної національної ідеї. Відмітимо, що рівень матеріального розвитку держави і нації однозначно визначає рівень національної безпеки в даній державі. Тому сформульовану вище тезу про необхідність наявності динамічної рівноваги між рівнем матеріального розвитку держави і нації та рівнем розвитку її національної ідеї, а разом з нею — й стратегії національної безпеки можна трактувати й як тезу про необхідність наявності динаміч­ної рівноваги між процесами зміни рівня національної безпеки і еволюції національної ідеї. Специфікою нашого національного самовизначення сьогодні є те, що створення формально незалежної суверенної держави, вже відбулося, а національну ідею ще не сформовано і не реалізовано. Тому ми досі не маємо завершеної і ефективної стратегії національної безпеки. Державний суверенітет України ще остаточно не реалізовано. Є загроза його розмивання і підриву через економічні механізми експансії і глобалізму.




    [1] Smith D. Theories of Nationalism. N.Y., 1973.




  • Людские потери России - СССР в ХХ веке

  • Заметка о счастье)))))))))))



  • Социальные сети

    Рубрики

    Последние записи