Ноя
11

Сучасна історія має антидержавну спрямованість




  • Безымянный 6685

  • Людские потери России - СССР в ХХ веке


  • Вся сучасна історія глобалізації і глобалізму має явну антидержавну спрямованість. Економічна система глобалізму об’єк­тивно і з самого початку свого зародження породила кризу і могутній рух антиглобалізму як відповідну реакцію на агресивну експансію глобального капіталізму спрямовану на обездержавлення суверенних націй і їх економічне послаблення перед лицем системи глобалізму. Навіть найактивніші адепти глобалізму як нової економічної і політичної системи не приховують, що розвиток глобалізму країнами-лідерами цілеспрямований проти кризової циклічності розвитку. Система глобалізму розглядається як економічна система, здатна забезпечити послідовний, безперервний, лінійний економічний прогрес на відміну від нинішнього циклічного і кризового. Практика останніх десятиліть не підтвердила цей висновок і дала багато криз циклічного і системного характеру. З’явились «добре організовані» фінансові кризи в Південно-Східній Азії і в Європі (Росія) (238). Прикладом тут є кризи 1998—1999 років, які потрясли світ глобального капіталізму. Вони наглядно показали суть, проблеми і перспективи економічної системи глобалізму та експансіоністський і гегемоністський характер нових стратегій глобалізму.

    З початком ХХІ століття глобальний експансіонізм посилюється і набирає потворних форм ресурсних, нафтових, газових воєн і незбройної експансії. Характерними прикладами тут є тиск на Ірак, що володіє великими запасами нафти, тиск на Україну в питаннях транспортування нафти і газу в обхід її території та захоплення глобальної газотранспортної системи України більш могутніми сусідами і партнерами. Послідовною міжнародною стратегією глобалізму протягом всього ХХ століття стало «розкриття» і освоєння ринків націй-держав на користь найбільш
    розвинутих і конкурентоспроможних держав і їх глобальних
    корпорацій.

    Таблиця 3

    Динаміка зниження ставок ввізного мита
    на промислові товари
    (у % до їх вартості)1

     

    Роки

     

    1913

    1950

    1990

    2000
    (проект)

    Індекс
    змін

    Франція

    21

    18

    5,9

    3,9

    –5,4

    Німеччина

    20

    26

    5,9

    3,9

    –5,1

    Італія

    18

    25

    5,9

    3,9

    –4,9

    Японія

    30

    5,3

    3,9

    –7,5

    Нідерланди

    5

    11

    5,9

    3,9

    –1,1

    Швеція

    20

    9

    4,4

    3,9

    –5,1

    Великобританія

    23

    5,9

    3,9

    –5,2

    США

    44

    14

    4,8

    3,9

    –11,3

    1 The Economist: A Survey of the Multinationals. 1999. June 24. P. 3—4.

    Як показують дані таблиці 3 за період 1913—2000 рр. ставки ввізного мита на промислові товари в групі найбільш конкурентоспроможних держав знижуються високими темпами і до мінімально можливого рівня (3,9%) (див. таблиця 3). Зрозуміло, що ці ставки через систему СОТ нав’язуються всім іншим (менш конкурентоспроможним країнам), що автоматично поставить їх під контроль глобальних міжнародних організацій, країн-глоба­лізаторів та їх глобальних корпорацій. Характерно, що в післявоєнний період, починаючи з 1950 року, саме країни «великої сімки» — головні глобалізатори забезпечили безпрецедентне зниження ставок ввізного мита: Франція — майже в 3 рази, Німеч­чина — більш як в 4 рази, Японія — майже в 7 разів, Великобританія — майже в 6 разів, США — майже в 4 рази.

    В ХХІ столітті глобальні корпорації, користуючись підтримкою своїх держав і спираючись на систему глобалізму, прагнуть сформувати єдиний глобальний ринок. Цей ринок вперше в історії стає повністю їм підконтрольним. Економічна влада постіндустріального глобалізму — це фактично влада глобальних корпорацій.







  • Безымянный 6685

  • Людские потери России - СССР в ХХ веке



  • Социальные сети

    Рубрики

    Последние записи